Відповідно до пункту 2 статті 20 Закону РФ “Про захист прав споживачів” щодо товарів тривалого користування виробник (продавець) зобов’язаний при пред’явленні споживачем зазначеної вимоги в 3-денний термін безоплатно надати споживачеві на період ремонту товар тривалого користування, що володіє тими самими основними споживчими властивостями, забезпечивши доставку власним коштом.
Відповідно до пункту 1 статті 21 Закону РФ “Про захист прав споживачів” якщо для заміни товару потрібно більше 7 днів, то на вимогу споживача продавець протягом 3 днів з дня пред’явлення вимоги про заміну товару зобов’язаний безоплатно надати споживачеві у тимчасове користування на період заміни товар тривалого користування, що володіє цими ж основними споживчими властивостями, забезпечивши його доставку власним коштом.
Відповідно до пункту 6 статті 18 Закону РФ “Про захист прав споживачів” щодо товару, на який встановлено гарантійний термін, продавець відповідає за недоліки товару, якщо не доведе, що вони виникли після передачі товару споживачеві внаслідок порушення споживачем правил використання, зберігання чи транспортування товару , дій третіх осіб чи непереборної сили.
Як випливає з вищезгаданих статей, проведення гарантійного ремонту, заміна товару та надання підмінного виробу є формами відповідальності продавця за продаж товару неналежної якості.
Проте, як показує практика, перевірка якості може виявити наявність у товарі нестачі. Крім того, може бути встановлена вина споживача у виникненні цієї несправності. Відповідно, не буде правових підстав для притягнення продавця до відповідальності та надання підмінного виробу.
У чинному законодавстві також немає прямих вказівок на обов’язок продавця (виробника, сервісного центру) надавати тимчасову заміну на період проведення перевірки якості.
Таким чином, вважаємо, що для надання підмінного товару необхідно дотримання наступних умов:
Наявність у товарі нестачі, підтверджена під час перевірки якості;
Пред’явлення споживачем вимоги про безоплатне усунення нестачі товару або про заміну товару неналежної якості;
Наявність правових підстав для задоволення вимоги споживача про безоплатне усунення нестачі в товарі або про заміну товару неналежної якості (нестача виникла не внаслідок порушення споживачем правил використання, зберігання чи транспортування товару, дій третіх осіб або непереборної сили);
Пред’явлення споживачем вимоги щодо надання підмінного товару.
З огляду на вищевикладене вважаємо, що надання підмінного фонду на період перевірки якості не є обов’язком продавця.